кл.керівник 9 класу Степаненко С.І.

Мати - берегиня роду

1.Мати… Це перше слово, яке з радісною усмішкою вимовляє дитина. Мама – це те слово, яке найчастіше повторює людина в хвилині страждання і горя.

Матуся, мама, ненька!

Матерів мільйони, і кожна несе в серці любов. Мамину доброту можна порівняти з тихою річкою, що робить багато добра для людей. Немає в світі ласки ніжнішої від маминої. Кожен скаже: «Найкраща  мама – моя мама, бо безмежна її ніжність, хто б вона не була, де б не жила…

Якби стільки доброти, скільки випромінює серце матері, випромінювалось ним на всіх оточуючих, зло загинуло б. Саме їм, найріднішим, найдорожчим, найсміливішим присвячуємо це свято.

2.Рідна моя мамо, як я люблю твої натруджені руки! Вранці вони готують для нас сніданок. Мамині теплі руки ласкаво торкаються до моєї голови й ніжно гладять. Материні руки, як лебедині крила.

3.Я прокидаюсь рано

Й зразу, хоч ще не встаю

Тільки спросоння погляну

Бачу матусю свою.

Мати-досвітня пташина

Здосвітку вік не зімкне,

Ходить по хаті навшпиньки,

Щоб не збудити мене

Мама-то сонечко рідне,

Сонечко ясне земне,

Слово її заповітне

Гріє і живить мене.

4.Очі мами всебачучі. Це вони відкривають нам світ. Руки мами невтомні. Це вони дають перші уроки праці. Серце матері-доброта і мудрість. Це вони вчать любити людей, боротися за їх щастя, забуваючи про себе.

5.Як добре нам жити і знати

І вірити друзі весь час

Що кращого слова, як мати

Немає у світі для нас.

Воно - ніби сонця усмішка

Неначе дитинства привіт

Як перші санчата і книжка

З якої побачили світ.

Звучить пісня «Лагідна мама»

6.Мама. Матуся. Ненька. З цим іменем у нас асоціюється все добре, щире, людське. Це той дужий птах, який розкрив нам крила, дав дорогу у життя. Це людина, перед якою ми будемо завжди у боргу, будемо завжди цілувати їй руки, які пестили нас у дитинстві, чиї кроки і душа завжди ідуть із нами по життю, підтримують нас у годину радості і печалі.

7. Мамо! Яке то слово! Найрідніше, най лагідніше, найперше.

Із ним веселіше нам жити

Бо матір’ю в ріднім краю

Назвали дорослі і діти

Вітчизну єдину свою.

Як добре нам жити і знати

І вірити, друзі весь час

Що кращого слова, як мати

Немає у світі для нас.

8.можеш ти когось любити

Можеш тільки поважати.

Як усі – ти можеш жити

Знаменитим можеш стати

Мусиш тільки пам’ятати:

Можеш все! Повинен ти

Рідну матір шанувати

Рідний край наш берегти.

Танець «У моєму краї»

9.Мамо,мамо, моя прехороша,

Як загляну в очі я твої –

Затихає вмить страшна пороша

І піснями линуть солов’ї.

Мамо,мамо,ніжна моя нене,

Усмішка твоя – як сонце те,

…Квіти квітнуть, листячко зелене,-

Яке щастя! Все навкруг цвіте!

Мамо,мамо,рідна моя нене,

Як дивлюсь на скроні я твої,

Ніби сніг сріблиться і на мене

Падає. І жовкнуть всі гаї…

Мамо,мамо, що мені треба?

Хай живе у серці й не згаса

Колискова пісня й просить неба,

І твоя нев’януча краса…

10.Милі наші матусі!

Ми вам шану складаєм

І признатися мусим

Що без вас нас немає

Ви нас, рідні, зростили

Нам життя дарували

І безмежно любили

Від біди захищали

Тож сьогодні я хочу

Вам спасибі сказати

За недоспані ночі

На тривоги багаті

За натруджені руки

Що незнають утоми

За хвилини розлуки.

Як не ладиться в домі

Ви завжди у роботі.

Звучить пісня «Я маленький козак»

11.Богородице – мати!

О Пречистая Діво!

Тобі дяку складати

Я беруся несміло

Я молюся за тебе

За татуся і неньку,

Зачинательку роду

За бабусю рідненьку.

Даруй, матінко Божа

Їм життя довге й миле

Кожна днина пригожа

Додає їм сили.

12.Свою бабусю знаю

Я з давніх – давніх пір,

Її обличчя любе,

Її ласкавий зір.

Замислиться бабуня

Зажуриться на мить,

І знов, дивиться, сміється

Ласкаво гомонить.

Та над усе найбільше

Сподобались мені

Її ласкаві руки,

Умілі та міцні.

Оцій руці хорошій

Робота не важка

Бо вяже, варить, пише

Бабусина рука

Буває, щось пошиє,

Ви скажете краса

Вона робити вміє

Ну, просто чудеса.

І я бабусі руки цілую залюбки

Вони немов співають

Розказують казки

Я слухаю бабусю,

Я весь мов уві сні

Розумні, ніжні руки

Умілі та міцні.

13.Кожна моя дорога –

Зморшка нова у неї,

Кожна моя тривога –

Пасимце сиве у неї

Яснота нездоланна!

О, мамо, рідненька!

Пресвяті твої сльози,

Піт і труд, спів і сміх.

Руки ласкаві цілую

Скільки з них випито сили:

Жали вони і косили,

Прали і тісто місили…

Руки красиві цілую…

Здолала усе й заспівала дзвінко

Лиш ти, Рідна мамо

Вкраїнська жінко

Тож слава хай лине

І дзвінко, і плинко

Тобі рідна мамо.

Вкраїнська жінко!

О, мамо! Мелодіями молодієш…

Надійно торкатися твого плеча,

Вже скільки ти вдіяла…

Скільки ти вдієш!

Ти гідна пісень

І пісня звучить!

14.Найдорожча у світі людина – це мама.

Вона завжди простить, зрозуміє,

Вислухає. Поки живе мама, ми всі

Щасливі, поки живе мама – кожен з нас

Залишається дитиною. І в 10 і в 20, і в 40років.

Звучить пісня «Мамина любов»

15.Легенда про матір

16.Вертаючись з віддалених країв

Після тривожних мандрів і розлуки,

Цілуйте руки наших матерів

Натруджені, ласкаві й ніжні руки

Ніщо не вічне - вічні матері!

Уже й тоді, як нікому стрічати

Допоки сонце сяє нам в горі

У кожного живе у серці мати.

17.Допоки батько живий,

Допоки мати жива

Поспішайте сказати

Найніжніші слова

Рідна мамо – живи!

Рідний тату – живи!

Найдорожчі у світі – це ви

Тільки ви.

18.Багато в світі різних слів

І різних виразів чимало

Та найдорожче з них

 Це слово -  мама.

Хоча б яку ти вибрав із доріг

Хоча б якими ти пішов шляхами,

Та через терни горя і зневір

Ти повертаєшся до мами.

Це теплі руки і вуста

Що так в дитинстві зігрівали,

Це ніжне серце ніби птах

Завжди з тобою мандрувало.

Спіши до неї крізь літа

Шануй, люби, не дай тужити

Бо лиш вона і рідна і свята

З тобою вічно буде жити.

19.Мамо рідна! Квіти ці тобі,

Щоб не гасло сонце у журбі.

Кожну крапельку душі до дна,

Щоб ніколи не була сумна.

Вже в третім броді гасне літо

Скільки зроблено, відмолено, прожито,

Це тобі вірші життя складає

Бо дорожче мами в світі не буває.

Звучить пісня «Країна дитинства»

20.Милюбимо квіти збирати гаю

Ми любимо рідну матусю свою,

Ми любимо танок і гру гомінку

Охоче співаємо пісню дзвінку.

21.Матері - не купити, не заслужити

До людей - по розум, до матері – по серце

Дім тримається не на землі, а на жінці. 

Звучить пісня «Березневі ручаї»

22.Ми любимо вас, кохані матері

І вам бажаємо здоров’я ми багато

Ми хочемо, щоб завжди ви раділи,

І щоб в житті ніколи не хворіли.

23.Хоч часом ми буваємо нечемні

І дуже ви хвилюєтесь за нас,

Але у серці, знаємо напевно

Ми більше радуємо вас.

24.Хай Бог охороняє вас від злого

Хай світить сонце і колосяться жита

Щоб ви були красиві і здорові

На многії і многії літа!

25.Хай щастя і радість вам ллються рікою,

Щоб ви не стрічались ніколи з журбою.

Хай пісня дзвінка виграє на вустах,

Хай смутку ніколи не буде в очах.

26.І куди б не кинула нас доля,яка б

Дорога не покликала нас у великий

світ, завжди будемо пам’ятати:

Проліта дитинство

Наче плин води.

Проліта дитинство

Та у спадок

Зостається материнська пісня,

Повна казок

Пам'ять зостається на завжди.

Звучить пісня «Танцюю боса»

27.Дорогі наші мами! Ось і прийшла пора завершувати наш виступ в якому подяка вам – нашим дорогим, любим, чуйним, ніжним, відданим, найкращим у світі.

28.Ми хочемо, щоб у вас не лише сьогодні, а й завжди був хороший настрій, щоб кожен весняний день вам додавав бадьорості, щоб сонячне проміння зігрівало серця, а наші слова подяки возвеличували ваші душі.

29.Ми щасливі, що сьогодні свято відбулося і ми змогли висловити все,що почуваємо до вас: свою повагу, шану, гордість, ніжність, відданість, любов.

Але це лише слова, лише крапля в морі. Наш обов’язок перед вами куди більший і ми будемо намагатись показати це не лише на словах, а й на ділі. 

30.Нехай для вас же сонце світить

І квіти ніжності цвітуть.

Нехай в добрі і щасті, мирі

Усі роки ваші пройдуть.

31.Нехай же вам квітує весно цвіт

Життям стають найкращі мрії

І доля посилає безліч літ

Добра, бадьорості, любові і надії.

32.Посивіли ваші скроні

Від турботи про дітей,

Шану праці, шану долі

Віддаємо ми в цей день.

Хай рясним буде суцвіття

У саду, що ви садили

Зичим миру, довголіття

Щастя, радості і сили.

33.Нехай роки ідуть, а чоло не сивіє,

Хай внуки ростуть, а лице молодіє,

Хай серце не знає печалі й розлуки,

Хай радість приносять вам діти й онуки.

Бажаємо прожити в силі й здоров’ї,

Ще многії літа, щасливої долі!

Звучить пісня «Калини цвіт»

СЦЕНАРІЙ ОСТАННЬОГО ДЗВОНИКА 2014

(ЗВУЧАТЬ ФАНФАРИ)

(підготував класний керівник 9 класу Касяненко В.О.)

Останній дзвоник - незабутнє свято,

Мов спомин про шкільний веселий час...

І, як завжди, гостей у нас багато,

Здається, зараз все село у нас!

 День сьогодні такий незвичайний:

 Встало сонце , умите в росі

 Скликав в школу нас дзвоник останній

 І зібрались на свято усі.

 Ось зайдуть на лінійку востаннє

 Наші друзі— ДЕВЯТИЙ НАШ КЛАС

 Хай здійсняться всі ваші бажання

Ми ласкаво запрошуєм  вас.

 Вихід девятикласників 

 Є святкових днів багато

На листках календаря,

А між ними й наше свято -

День останнього дзвінка.

 Вже встало сонце і торкнулось тихо

Ясним промінням сонних яворів,

А ранок ще бринить веселим сміхом,

Щасливим сміхом старших школярів.

 Ось і закінчився навчальний рік.

Усі розв’язано і приклади й задачі.

Попереду у кожного свій зліт,

Перемоги, а може, і невдачі.

 В день весни запліта наша школа

Дзвоника останні позивні,

І на серці терпко, як ніколи,

І тобі сьогодні, і мені.

Очікуванням кожне серце б'ється,

Надії вогник у очах не згас...

Директорові слово надається,

Тож Перша леді привітає вас!

 ВИСТУП ДИРЕКТОРА

 В нашій дружній родині,

Що  школою зветься,

Присутні гості,

 Бо так здавна ведеться.

Ми їх бачити раді

На нашому святі,

 Бо на теплі слова

 Наші гості багаті.

 До слова запрошуються гості

  ВЕД 1.

 Вас багато вітали,

Дарували вам квіти.

Ось і черга настала

Вам самим говорити.

До виступу запрошується 9 клас

 1 .В дорогу виросла стежина,

Років збігає листопад,

Шкільні роки струмком  барвінку

До пам’яті все гомонять.

 2.Ось перша вчителька за руку

Ввела мене у перший клас.

Ми пам ‘ятаєм перші букви,

Що потім снилися не раз.

3.Які тоді ми були різні –

І забіяки, й пустуни.

Спасибі вам за перші кроки,

Уроки дружби й доброти.

4.Ми для вас, дорогі вчителі,

Будемо вічними учнями в школі,

Хоч підемо по цій землі

І своєї шукатимем долі.

 Пісня «Вчителю мій»

5.Пустували не раз і не два

І уроки зривати уміли.

В вас боліла від нас голова,

Але ви все одно нас любили.

 6.Ми підемо , а в вашім житті

Всі залишимось: Тані і Саші.

Пустотливі, верткі і меткі,

Як колись ще, у  п’ятому класі.

 7.Бринять для  нас дзвінки останні,

Іх спогад буде доганять…

Учителів любимих, рідних

До сліз нам хочеться обнять.

 8 Найкращі квіти, що на цій землі,

Любов, повагу і серця гарячі

Прийміть від нас, шановні вчителі,

Ми летимо.-- Бажайте нам удачі.

 Вручення квітів

9.Уклін низенький, наша школо!

Уклін вам, рідні вчителі!

Яким же передати словом

Любов до вас на цій землі!

10. Ми вам, молодшим, школу залишаєм,

Шануйте старших, в дружбі всі живіть.

Ви кращі будете за нас, ми знаєм

Та про любов на партах не пишіть.

 11. Учіться добре і живіть чудово,

Та не гуляйте у вечірній час,

Не бийте вікон, навіть випадково,

І час від часу згадуйте про нас.

 12.Затихнуть пісні, і почнеться урок,

Урок, на який не лунає дзвінок.

Із того уроку не можна втекти

Й оцінку поточну не виправити,

Перерв і канікул у ньому нема,

Хоч може минути і літо, й зима.

Й не сорок хвилин трива той урок,

А довге життя - кожен день, кожен крок.

Пісня «Дякую тобі рідна школо»

Перша вчителька!Добра ,терпляча

Наче мама була нам усім

А любов ваша щира, гаряча

Зігрівала серденька завжди.

Випускники! Ми надаємо слово

Тим, хто вам дав колись наук основу,

Хто поруч був, як ви були малі.

Тож слово кажуть перші вчителі.

Виступ першої вчительки

Які терплячі все-таки

Оті класні керівники.

 Вони вас то в кіно водили,

То на екскурсію возили,

Завжди ідею подавали,

Ходити в школу заставляли,

 А ще до пізньої пори

Робили з нами вечори.

 І непомітно вчили вас добру,

Порядку кожен раз,

І скільки вистачало сили,

Людей порядних з вас ліпили,

 Триває час і наше свято.

Хай скаже слово  класний тато.

До їхніх слів, порад з нас кожний звик:

Така посада - класний керівник!

Виступ класного керівника

Батько й мати...

Хто вас ще так знає?

Хто за вас душею вболіває?!

Крок в життя - відповідальний крок,

Завжди пам'ятайте батьківський урок!

Якими б шляхами ми не йшли,

Які би справи не здійснили,

До батьків ми поспішаємо завжди,

Несемо мрії і надії.

Вертаючись з віддалених країн.

Після тривожних мандрів і розлуки,

Вклоняємося низько ми батькам своїм,

Цілуючи натруджені й ласкаві материнські руки.

До слова запрошується  мати випускника 

Шкільне прислів'я, мабуть, кожний знає:

"До школи в нас прямують всі стежки!"

Клас девятий! Вас зараз привітає

Надія школи - наші малюки.

Цю мить вони чекали довгий час.

Увага! Слово каже перший клас!

Виступ першокласників

 До вашої уваги «Шкільна пісня»

 Сьогодні в нас велике свято

 Шкільних весняних іменин,

 Прийшли ми з квітами вітати

 Випускників новий загін.

 Для вас розсипала весна

 Пахучий цвіт навколо.

 І дзвоником для вас луна

 Востаннє рідна школа.

 А ми поки-що малюки,

 Школярики маленькі,

 І горнемося залюбки

 До вчительки, до неньки.

 Колись і ви були малі,

 І мами вас вели до школи.

 Тож не забудьте у житті

 Ту першу вчительку і школу.

 Колись вона учила вас,

 Тепер вже нас голубить.

 Та пам ‘ятайте, що вона

 Усіх-усіх вас дуже любить.

 За все уперше треба братись.

Нелегко в першім класі жить.

І вперше можна закохатись,

І першу двійку заробить.

І на «відмінно» звітуватись

 Перед батьками кожну мить.

А так ще хочеться погратись!

Чи хоч домашніх не робить.

За цей рік, що минув у школі,

Ми всі трохи підросли.

Нас в їдальні годували,

Щоб великими були.

 Перший клас вам всім бажає

 І здоров ‘я, і добра,

 Щоб були ви всі щасливі

 І не знали горя й зла.

 Сьогодні ваше свято –

Це незабутня мить,

Я хочу побажати:

Нехай вам всім щастить!

Щоб екзамени ви склали, щоб водилися гроші,

Щоб пішли оцінки в атестат хороші,

Щоб були здорові, радісні й надалі,

Щоб були розумні, щоб мали медалі.

В легку путь ! і в добрий час!

в успіх ми ваш віримо

а на згадку вам від нас

Скромні сувеніри.

 ВРУЧЕННЯ СУВЕНІРІВ.(музика)

  пісня «А ми бажаєм вам добра»

 Хто в технікумі хто  в коледжі

 Освіту буде здобувати,

Одне ми знаєм точно —

 Що за шкільною партою

 Багато буде сумувати.

Дзвенить останній вже дзвінок.

Прислухайтесь : мелодія лунає.

Але за парти, в клас і на урок

Він вас уже не закликає.

Увага, школо! Мить ця особлива,

"Останній дзвоник" - дійсно свято з свят.

Хвилюються випускники щасливі,

Бо зараз починають свій парад!

ДИРЕКТОРУвага! Урочиста лінійка присвячена святу останнього дзвоника вважається закритою Виконується Гімн України.

Сценарій Випускного вечора 2014р.    

(Розробив класний керівник 9 класу Касяненко В.О.)  

Ведучий.

Червневий день відлунює святково,

І сміх, і квіти , й гомін голосний…

Зібрало нині свято нас чудове -

Прощальний вечір, вечір випускний.

 Ведуча.

Сьогодні юнь збирається в дорогу дальню,

Цвітуть зірки і ваблять небеса,

У школі вальс відлунює прощальний,

І над селом окрилено літа.

Ведучий.

Непрохана сльозина у зіницях,

В душі зі смутком радість обнялись,

Випускники сьогодні, як годиться,

З дитинством  попрощатися зійшлись.

Ведуча.

Ось і зайдуть на свято востаннє

Наші друзі - найстарший наш клас .

Хай здійсняться всі ваші бажання!

Ми ласкаво запрошуєм вас.

Ведучий.

Злинь же музико, в небо гучніше,

В добру пору лунай , в добрий час!

Вище голови! Йдіть веселіше!

Ми ласкаво запрошуєм вас.

Заходять  випускники.

Ведучий :

          Дорогі друзі! Шановні випускники, вчителі, батьки ! з нагоди особливого свята, якого немає у жодному календарі, у цьому святі зустрічаються біль розлуки і світлі надії, сум розставання з однокласниками і радість зустрічі з майбутнім. Сьогодні прощаються з рідною школою учні, які підуть у самостійне життя.

Ведучий:

Святковий вечір, присвячений врученню атестатів випускникам 2014 року оголошується відкритим.

( Звучить Гімн України)

Ведучий:

Дорогі випускники!

 У вашому житті – вагома нині дата,

 І це сьогодні вже незаперечний факт;

 У цей чарівний літній вечір вам вручають

 На зрілість перший, власний атестат.

Ведучий :

Слово для привітання та зачитання наказу по Великоселецькій школі надається директору школи Кирпань Катерині Іванівні  

Вручення атестатів

Ведуча. Ви одержали атестати і вступаєте в нове життя.

              Сьогодні ви прощаєтесь зі своїм дитинством і зі своїм класом.

Ведуча.

Країна дитинства — країна казкова

І часто дорослих вона вабить знову.

Ведучий.

І часто дорослі літають у мріях,

Вернутись в дитинство живе в них надія.

Ведуча.

Із казкою, любі, не розлучайтесь,

В далеке дитинство щораз повертайтесь.

пісня „Зачекай моє дитинство».

Ведуча:

Очікуванням кожне серце б’ється

Надії вогник ще в очах не згас.

Гостям почесним слово надається

Вони сьогодні з радістю вітають вас

( виступи гостей свята)

Ведуча.

Дитинство, школа — це безмежне диво,

В якому пощастило жити вам,

Живіть у світі радісно й щасливо,

Беріть наснагу вашим почуттям

Ведучий.

Сьогодні, дорогі випускники, вас дуже хочуть привітати самі чарівні створіння нашої школи, які надзвичайно здружилися з вами за останній рік, ваші друзі -  першокласники.

(Виступ першокласників)

1.Кажуть, ніби ви були теж колись маленькими

І до школи вас водили

Татусі із неньками

Та не вірю я цьому! Ви хіба не бачите?

Це ж не хлопці – козаки! Богатирі – красені!!

2.Почекайте, почекайте

Ви ж і мені слово надайте.

Хоч ми ще зовсім малюки,

Вас привітаєм залюбки!

3.Скажіть, невже це правда,

Що кілька років тому

Оці ось дяді

У перший клас пішли із дому?

4.Сьогодні ми прийшли,

Щоб щиро вас вітати

І успіхів і щастя,

Удачі побажати

 звучить пісня « На добро»

5.Щоб ви у вузи поступали,

Роботу щоб усі знайшли.

Щоб мали хату і квартиру,

В достатку й радості жили.

6.Щоб мали грошей ви багато,

Щодня щоб їли шоколад.

І щоб на вас із неба падав

Лише щасливий зорепад.

 7.Як одружитесь, багато не заводьте діток,

Бо захочеться їм бойзів, стрельчів та кросівок,

Як попросять шоколадів, юпі та кокосів,

Ви не будете їм раді, бо станете босі.

8. Бажаєм, щоб ваші таланти успішно вивели вас в комерсанти.

Як буде грошей вже доволі, то киньте що-небудь і школі,

На комп’ютер чи на плеєр, чи хоч на шпалери.

Ми надіємось на вас, майбутні мільйонери.

 Ведуча.

Колись і ви були  такими маленькими, милими, веселими дітлахами. З нетерпінням чекали зустрічі з школою, теперішніми однокласниками. А можливо ви були такими?

Гумореска Павла Глазового "Допитливий син"

— Чуєш, тату,— син питає,— що таке хамелеон?

— Відчепися, я не знаю,— каже Филимон.

— Чуеш, тату, ще спитаю. Що таке аукціон?

— Відчепися, я не знаю,— злиться Филимон.

Мати сердиться на хлопця: — Ну чого ти пристаєш?

Батьку навіть у неділю відпочити не даєш.

— Не кричи,— говорить батько.— Я люблю балакать з ним.

Хай пита, чого не знає, а то виросте дурним.

Звучить пісня

Ведучий.

Сьогодні якось особливо співали пташки, сонце, спокійне та мирне, не поспішаючи, сідало за обрій, небо було чистим та безмежним. Цей пам’ятний літній вечір ніби пророкує вам, тим, хто вступає в доросле життя, ясну та спокійну долю, чистий та безмежний шлях.

Ведуча.

Дорогі випускники, а пам’ятаєте, як все розпочиналося. Одного вересневого ранку ви, дехто з радістю та завзяттям, дехто з острахом та сльозами на очах, прийшли до школи. Вас зустріла усміхнена та красива перша вчителька.

Це вона взяла ваші тендітні рученята і повела за собою у чарівний світ знань, такий складний і незвіданий. Це на неї, добру і лагідну, дивилися ви з надією, у неї шукали захисту. Ловили кожне її слово, пильно вдивлялися в очі, шукаючи там відповіді на всі запитання. Тож яким великим, щедрим, добрим і чуйним має бути серце, яке вмістило біль і радість кожного з вас. Пам’ятайте її завжди.

Пам’ятайте завжди першого класного керівника, з яким познайомилися в нашій школі.

Ведуча

Ми пам’ятаєм кожне ваше слово.

І дивимось ,як  входите ви в  клас,

І дзвонить ранком дзвоник малиново,

І вчителька стрічає знову вас.

Ведуча

Своє напутнє слово хоче вам сьогодні сказати, дорогі випускники, ваша перша вчителька — Щербина Валентина Василівна.

(Виступ першої вчительки)

Ведуча.

Хто був зачинателем цікавих справ?

Хто вам завжди допомагав?

Хто лаяв вас і веселив?

Хто підбадьорювати вмів?

Хто захищав вас від усіх?

Хто любить гумор , жарти, сміх?

Звичайно ж — класний керівник.

Ведучий.

Касяненко Володимиру Олександровичу — класному керівнику випускників, надаємо слово.

(Виступ класного керівника)

Звучить пісня

Ведучий.

Батьки і діти. Діти і батьки -

Життя земного нерозривне коло.

Спливає час лишаються роки -

Воно ж не розривається ніколи.

Ведуча :

Якщо є щось святе на землі, то це батько і мати. І батькова хата, і мамине слово, і стежки, по яких вони ходять. Це два найдорожчих і найтепліших слова, дві людини, які розділяють з вами гіркоту невдач і щасливі хвилини радощів, віддають вам тепло свого серця. Любіть їх своїх рідних, будьте гідними їх, дайте їм можливість гордитися вами, щоб передчасні зморшки не лягли на їхні прекрасні обличчя, щоб їхні серця були спокійні за вас.

Ведучий :

Усі мовчать – щось мати каже,

Цвітуть притишено слова.

Вони із веселкових вражень,

З любові, що в душі жива.

Зійшлися діти всі до школи,

Де хліб, як доля, на столі…

Усі мовчіть – говорить мати

Вустами неба і землі!

(Виступ батьків)

Прийміть, діти, від нас цей хліб святий, як символ життя і достатку.

Пронесіть його з гідністю через життя. Щоб вами пишалися ваші батьки

(Батьки передають хліб на рушнику дітям ,ті, цілують його і передають його з рук в руки. Останній кладе його на стіл).

Пісня «Мої батьки»

Ведуча

О мить прекрасна, зупинись!

Годиннику, не йди так швидко!

Уже ж вручили атестат

І що ж тепер – Прощай, Дитинство? ( а давайте згадаємо його хоча б на мить)

Ведуча.

Сьогодні на нашому святі присутні учні нашої школи.

Прийміть їхні вітання, дорогі випускники.

1.Випускний у нашій школі — це велике свято,

Чули вже випускники побажань багато.

Але й ми не підкачали — дуже ми старались.

Цілий тиждень працювали — все про вас дізнались.

2. Олег був непомітним хлопцем,

Та ось вже вимахав неначе каланча.

Досяг він успіхів, звичайно в спорті -

В районі  грався він в м’яча,

І учні й педагоги його люблять,

Ну, а дівчата просто розум гублять.

Весь сьомий клас за ним аж плаче,

Коли хоч день один його не бачить.

3. Всі його тут добре знають

І у школі полюбляють,

Гарний хлопець, хоч куди, й голова не дура

І не важко  здогадатись, що це наший Юра.

Він до всього має хист – роботяга і артист,

То Сердючку зобразить, то рівняння не рішить,

Весельчак ,буркотун і знавець, і дівчаток улюбленець, І мудрець:

Хоч уроки і не вчив - атестат він заробив!

3.З усмішкою згадуєм той  час

Не забути нам його ніколи

Як тебе, Захар, у перший клас

Мама привела  у школу.

Грать в побілку любиш ти,

Й до дівчаток не байдужий.

Ти товариш благородний

Добрий, чесний, гарний, модний,

Щира посмішка оця

Завойовує серця.

Маєш здатність до навчання.

Ох, якби ж іще й старання!

4.Це — спортсмен на всі сто, змалку виступає,

Честь і школи і села  завжди захищає,

Стометрівку як біжить, аж сміються очі,

Так на нього б і дивились з ранку  і до ночі

Хлопець в нас виріс, скажем всім на славу.

Ви  його уже впізнали — нашого Макара.

5.За Максимком слід дивиться.

Все пізнать він норовиться.

З телефоном він на ти, а з науками не дуже.

Має руки золоті, все що хочеш може,

Симпатичний живчик, з усмішкою очі,

Ну хто ж собі чоловіка такого не схоче.

6.Нам сьогодні не до ігор,

Випускник сьогодні Ігор.

Він стрункий, веселий дуже,

І до праці  не байдужий,

Не сумує він ніколи, всіх розвеселяє,

Учителів на уроках, малих забавляє.

Ось такого юнака має школа наша,

Ви ж звичайно зрозуміли — це надія наша.

9.Одного не розумієм, як розійдеться ваш клас,

Хто ходитиме так дружно, хто смішитиме всіх нас?

Ми вас просим, друзі милі, ви не забувайте нас,

Вам завжди у нас відкриті двері в школу, в рідний клас.

Пісня «А я бажаю вам добра»

Ведуча: Ось ми і згадали наші дитячі пустощі, поринувши в світ таких недавніх днів.

Та й ніби всі, що виступить хотіли,

Напутнє слово промовляти,

Випускники, тепер ви вже дорослі стали,

Тож гідну відповідь умійте дати!

А зараз слово надається нашим випускникам.

Шкільне дитинство дзвоником злетіло

Доросле починається життя.

Нам щойно атестати всім вручили

Путівку в невідоме майбуття

Батькам спасибі скажем нині

В подяку від їхніх синів.

Ви нас ростили і любили

І з нами ви уроки вчили.

Ви вболівали всі за нас,

 Ішли із нами з класу в клас.

Багато ви приклали сили,

Щоб ми всі школу закінчили,

Щоб, мов пташата легкокрилі,

Життя і небо покорили.

Спасибі дорогі батьки

Тепер уже прийшла пора прощання

І ми сьогодні трошечки сумні

За наше виховання і навчання

Спасибі. Дорогі учителі

Бувало, біля дошки ми німіли,

Забувши теорему чи вірші.

Спасибі, що ви лагідно сварили,

Шановні, дорогі учителі

Та кожним роком впевненішим кроком

Ми переходили із вами з класу в клас

За ваші ласку і за нас тривогу

Ми полюбили щиро й ніжно вас

За те що ви були за батька й матір,

Учили жити чесно на землі,

Що нам не поспішали двійки ставить,

Спасибі, дорогі учителі

Скільки різноманітних наказів директора школи чули ми за 9 років навчання у школі. Отож, користуючись нагодою, оголошуємо свій наказ!

1. Директору школи :

Пункт 1. Зважаючи на бажання учнів, збільшити кількість уроків малювання, фізкультури, праці інформатики і відповідно зменшити  кількість уроків математики, фізики, хімії,

Пункт 2. З метою плідного проведення дозвілля учнів організувати факультатив азартних ігор.

2. Класним керівникам: пам’ятайте: не шукайте зустрічі з учнями. Коли ви будете йому потрібні —  він  вас сам знайде.

3.Всьому педагогічному колективу:

Пункт 1. Під час заліку чи іспиту не дивитися пильно на учня. Він може подумати, що ви підозрюєте його в списуванні, й образитися.

Пункт 2. Не запитуйте, який іспит він прийшов складати, він же не запитує, який іспит ви прийшли приймати.

Пункт 3. Будьте тактовні. Якщо учень не зрозумів запитання, тактовно переведіть розмову в інше русло.

Пункт 4. Знайте: якщо учень відповідає неправильно, дуже може бути, що він сам вас перевіряє.

Пункт 5. Ніколи не запитуйте, чому ви вперше бачите учня у класі.

Можливо, ви самі були неуважні.

Пункт 6. Поспівчувайте, заради оцінок у табелі учень іде на все, навіть на уроки.

Пункт 7. Запам’ятайте: ви у ваших учнів не один! Звичайно, усе це жарти. А якщо серйозно, ми дуже вдячні вам, дорогі наші вчителі, за все те добро, що ви зробили для нас.

Важко нашим куховаркам.

Бо на кухні завжди жарко,

Вентилятор не працює,

Але їх це не хвилює

У них є такі проблеми

 Пострашніше теореми,

Про умови гарні мріють ,

Та дітей вони жаліють,

Смачно готувати вміють:

Вареники і омлети,

Пиріжки, млинці, котлети,

І борщі смачні, і каші

Їдять вдосталь діти наші.

Спасибі вам за все.

Хто в школі мив і прибирав,

Хто взимку нам тепло давав,

Хто школу нам вночі охороняв,

І  за майном хто наглядав

Спасибі вам за все.

Вже позаду залишились уроки

Екзамени нам більше не складати

Минуло девять років

І нам сьогодні хочеться сказати

Що будемо ми чесно в світі жити

Творити, мислити, як ви учили нас,

Свій край безмежно й віддано любити,

Як робить це щодня будь-хто із вас

 І в день такий – урочистий, святковий,

Дозвольте вашу працю вшанувати

І квіти ці, принесені сьогодні,

Від всього серця вам подарувати

Вручення квітів

Ведучий. Дорогі випускники! Зараз у вас настає ота хвилина, яку можна сприймати як межу між дитинством і дорослим життям. Ви підете в це життя шляхами, які наворожила вам доля. За добрим слов'янським звичаєм, всім, хто вирушає в дорогу, дарують на удачу рушник, щоб шлях був чистим, гарним і квітучим, як оті рушники. Тож пройдіть під  рушниками, що їх  створили материнські руки, найтепліші, найдобріші, найрідніші і будьте готові до будь-яких випробувань, будьте в житті чуйними, чесними, порядними людьми, людьми потрібним іншим. В добру путь!

Звучить пісня

21.06.2014р.

 до дня вчителя                                        "Уклін Вам вчителі"

Учень 1: Один раз на рік наближається день, коли ми вимовляємо «учитель», згадуючи при цьому не контрольну роботу, тематичне опитування чи підсумкову атестацію, а квіти і добрий настрій .
Учениця 2: І сьогодні ми з вами якраз напередодні такого дня - Дня працівників освіти.
Учень 3: Любі друзі, а чи не задумувалися ви, що таке справжній учитель?
Учениця 4: Справжній учитель - той, на кого при зануренні у клас не діє виштовхувальна сила.
Учениця 1: Справжній учитель - ідеальний у всьому: одягнений з голочки, в руках усе горить - прямо не вчитель, а їжачок на пожежі!
Учень 2: Напередодні професійного свята справжній учитель весь завалений квітами і цукерками - просто не вчитель, а ювілейний портрет директора кондитерської фабрики.

Учень 3: Так-то воно так, та чи не здається вам, що для вчителів нашої школи сьогодні треба знайти якісь особливі, тремкі слова, які повернули б їх у дитинство, налаштували б на ліричний лад, викликали б світлі спогади подарували б святковий настрій?

Дитина 4: Ми знаємо, що колись давно ви теж були маленькими, як ми.
Дитина 1: Ось, наприклад, Юрій Миколайович, коли його вкладали спати, потай під ковдрою читав книжки.
Учень 2: Але одного разу, коли йому потрапила дуже цікава книжка і зовсім незручна ковдра, він вирішив вилізти з-під неї і читати цікаві книжки разом із дітьми на уроках.
Дитина 3:А, Валентина Володимирівна, вивчила англійську мову раніше, ніж українську.
Дитина 4: Першим словам її навчили хлопчаки надворі, і тільки набагато пізніше вона дізналася, що ці слова були не англійськими.
Дитина 1: А маленькі Вова і Таня, озброївшись совочками, разом ходили до пісочниці на свої перші археологічні розкопки.
Дитина 2: А коли починався дощ, вони сідали під грибком і розказували один одному страшні історії.

Дитина 3: Тому, коли вони виросли, то стали страшними істориками.
Дитина 4:А Світлана Іванівна любила в дитинстві малювати портрети Менделєєва.
Учень 1:Та тільки дорослі думали, що то дід Бабай, і від жаху розбігалися.
Учениця 2: А їй самій це так подобалося, що вона вирішила стати вчителькою хімії.
Дитина 3: А маленька Ніна Григорівна в дитинстві любила рахувати до десяти.
Дитина 4: А потім вона підросла, і їй дозволили рахувати до одинадцяти. Так вона і стала вчителькою математики.
Учень 1: Коли вчителі були маленькими вони часто демонстрували свій характер.

Учениця 2: Приміром, маленький Микола Іванович любив шикувати дітей і командувати: «Налі-во!»
Учениця 3: Тому він став учителем фізвиховання.
Учень 4: А маленька Катерина Іванівна з дитинства відзначалася відповідальністю і принциповістю. Вона дуже любила перевіряти журнали . Тому стала директором школи.

Учень 1: А геть усі вчителі з дитинства так полюбили чистоту, так що відповідні рейди з прибирання проводили ще на території ясельної групи. Тому їм довелося стати класними керівниками.

Дитина 2:Але ми все одно раді, що ви нарешті виросли. І прийшли послухати наші жарти та поздоровлення.

Звучить пісня

9. Ми любимо вас, ми пишаємось вами,
  Ми творимо щастя своїми руками.
  І ось чому кожному з нас
  Так хочеться схожими бути на вас.
 

10. Вчитель! Він людям готовий віддать без вагань
  Тепло свого серця, скарби своїх знань.
  За це йому — слава! 
  За це йому — шана! 
  За це йому наша любов полум'яна!
 

12. За силу думки і міцні руки
  Уклін, подяка вам і слава.
  Спасибі, любі вчителі
  Української держави!

1. Ми всі так хвилювались,
Усі у мам своїх питались,
Чи на місці банти, стрічки,
Чи румяні у нас щічки,
Чи ви скажете про нас:
«Наші діти – просто клас!»

2. Особливі побажання
Класоводам – вчителям :
Щоб для кожного дитятки,
Ви були як мама й татко,
Щоб для кожного синочка,
Ви були як мама-квочка.

3.Вчителька - це класна фея:

Вміє нас причарувать,

Ми ж умієм разом з нею

Всі задачки розв'язать!

4.Наша вчителька - професор:

Сонце виростить з зерна,

Зробить з пугала принцесу!

 А із мухи що? Слона!

5.На уроці тихо завжди -

Дружно дума дітвора.

Хто нам достеменно скаже,

Скільки буде 2+2?

6. Скільки не судилося б ходити
В перший клас читати «Букваря»,
Школу рідну будемо любити
Ту, де кожна вчителька – зоря !

Звучить пісня

Учень 4:
Від Корсики до Нової Землі,
Від Флориди і  до Сахаліну -
В усіх куточках світу вчителі
Повагу й шану здобули незмінну.

Учениця 4:
В Іспанії, де пристрасний народ
Кориду полюбляє до нестями,
Іспанський вчитель, наче Дон Кіхот,
Воює з дітьми, наче з вітряками.

Учень 5:
В Америці без кольДо слова запрошуєтьсяpтів на урок
З'являтися учителю негоже,
Та перш ніж натискати на курок,
Він часом учнів опитати може.

Учениця 5:
У Африці оцінювання знань
Проходить за якимось дивним планом:
Не вивчив - то отримаєш банан,
А якщо вивчив - навіть два банани.

Учень 6:
Японські учні в білих кімоно
Засвоюють, як двічі два - чотири,
Що як учитися вам не дано,
То краще вже зробити харакірі.

Учениця 6:
Є на Кавказі правило старе:
Щоб кожен Гіві твердо знав програму.
Грузинський педагог кинджал бере
І в школу виклика грузинську маму.

Учениця 7:
Для всіх індусів слово «педагог»
Звучить, як «гуру», коротко й красиво:
Терплячим має бути він, як йог,
І восьмируким, як великий Шива.

Учениця 8:
В Бразилії ніхто з нас не бував,
Тому й знання про неї в нас убогі:
Є там у джунглях безліч диких мавп,
А в школах - безліч диких педагогів.

Учень 9:
Танцюють самбу там - не гопака -
І від народження усі там футболісти,
Єдине, що учителів ляка,
Аби на кактус зопалу не сісти.

Учениця 9:
В Італії учительські ряди
Міцнішатимуть здавна і понині -
Тамтешні діти гратимуть завжди
На нервах, як на скрипці Паганіні.

Учень 10:
Як вчитель там Везувієм ревів -
Ні віршем не опишеш, ні у прозі...
І гроші на ремонт з усіх батьків
Щомісячно стягають мафіозі.

Учениця 10:
Китайський педагог до скрути звик,
І тим своє засвідчує величчя...
Там в кожнім класі - двісті чоловік,
І всі, звичайно, на одне обличчя.

Учень 1:
Тим, хто куштує паличками рис,
Дешеві черевики не в новинку,
То ж головний їх вчительський девіз:
Один за всіх, а всі давно на ринку.

Учениця 1:
Що ж, світовий педагогічний склад
Здобув повагу й шану неодмінну,
Та все ж негоже ставити їх в ряд
З учителями неньки України.

Учень 2:
У них до всього ставлення своє
И любов до них ми особливу маєм,
То ж залишайтесь тими, хто ви є.
Учителів усіх країн - вітаєм!

Звучить пісня

Учень 4 : Скільки б не судилося страждати,
Все одно благословлю завжди
Мить коли учитель – математик
Каже : «Піднімайсь ! До дошки йди!»

Учень 5 : Мить, коли окрилений філолог
Прорікає : «Пишемо диктант!»
А рішучий завуч бє на сполох ;
«Кинь шпаргалку ! Розвивай талант!»

Учень 6 : Мить, коли усміхнений директор
На контрольну радісно спішить,
А галантний дядечко-інспектор
Документи в папках потрошить !

Ведуча 1: Є серед нас майстри пера і слова,
Що вміло відмітають всю полову.
І мову нашу чисту і дзвінку,
Плекають, ніби квітку у вінку.
Бажаємо знавцям Тарасового слова,
Щоб процвітала українська наша мова !

Ведуча 2 : Знавці Шекспіра, Гете, Конан-Дойля,
Нехай частіше посміхається вам доля.
Щоб ви, не лише в віршах і піснях,
Скрізь побували у чижих світах.
Тетяна Сергіївна -
Літератури вчитель – найщасливіша на землі,
Нехай вам доля посилає і в кишені, й на столі

Ведуча 1 : Ще один предмет у школі
Не залишить нас байдужим
Та на нього треба, друзі,
Слух і горло мати дуже.
Багато ми пісень співаєм
І пісні Ольги Степанівни памятаєм
І як з баяном заходить вона в клас
А зараз ми вітаєм щиро вас.
                                                          Звучить пісня
Ведуча 2 : Шановні вчителі
Хай вам буйно квітне черемшина,
І цвіте під школою калина,
Хай вам завжди дарують квіти.
А у класі ждуть і люблять діти.
    
 

Учениця : Любі наші наставники! У цей святковий день ми особливо болісно відчуваємо, як безжально плине час, усвідомлюємо, наскільки важко вам торкатися жорстокою правдою наших сердець, розуміємо, як нелегко часом знайти з нами спільну мову.
Учениця : Але саме сьогодні ми можемо дозволити собі висловити наше давнє і сокровенне прохання.
Учень : Дорогі вчителі ! Любіть нас такими, якими ми є !
Учениця : Недовченими і заученими !
Учень : Веселими і засмученими !
Учениця : Окриленими і замученими !
Учень : Ледачкуватими і не передбачуваними !
Учениця : Непрощеними і пробаченими !
Учениця : Словом, любіть нас так, як ми вас любимо !
Усі разом : Ми вас любимо !

(Вручення квітів)                                                                   

                                                  Підготував класний керівник 8 класу  Касяненко В.О.

Всі учні школи вишикувались на лінійку.

Голова  учнівського комітету школи:

- Школа! Рівняйсь! Струнко! До виходу її королівської величності Королеви Знань стояти струнко

(заходять Королева Знань, а за нею бабуся Мудрість, дядько Розум і принц Успіх)

Голова учкому:

- Ваша королівська величносте! Учні школи до посвяти новачків у першокласники вишикувались! Дозвольте церемонію розпочати!

Королева знань:

- Церемонію посвяти новачків у першокласники розпочати дозволяю…

Уважність:

- Зачекайте, як це розпочати? А де ж винуватці нашого свята?

Ведучі:

Сьогодні вся школа зібралась  на  свято,

у першокласники буде посвята

тож їх до гурту запрошуєм  нині

й щиро вітаємо в нашій родині!

(під звуки маршу заходять першокласники)

Голова учкому:

- Ваша королівська величносте! Тепер, здається, всі зібрались, дозвольте свято розпочати!

Королева Знань:

- Урочисту посвяту в першокласники розпочати дозволяю!

(звучить Гімн школи)

Уважність:

- Але перш ніж прийняти новачків до нашого гурту, пропоную ознайомити їх з усіма пристанями нашого шкільного корабля.

Учні:

- Згодні!

(Виходять учні, в руках напис:

«Пристань Всезнайки», звучить пісня Н. Май «Школярі-школярики»)

Ця пристань в школі –головна.

Всьому навчає нас вона:

Як цифру й букву написати,  

І як задачу розв”язати,

Де сонце спить і чому зорі

Такі безмежні й неозорі,

Чому травичка росу п”є,

Як кенгуру дитя своє

У сумці носить, доглядає,

У плазунів чом ніг немає,

А у комах їх забагато, -

Все доведеться вам пізнати,

Бо пристань в нас така – Всезнайка!

Тепер на іншу вирушайте!

(виходять учні з написом «Пристань Мистецька»)

А з нами буде час проводити приємно,

Ми з вами разом пісню заведемо.

Вас навчимо творити: малювати,

А також з пластиліну зображати.

А хто до танців має добрий хист.

Чи декламує гарно, як артист -

Той до вподоби знайде собі справу

Захоплюючу, радісну, яскраву!

(вибігають учні з написом «Пристань Перерва»)

Наша пристань, пам”ятайте,

Найцікавіша з усіх:

Тут у піжмурки ви грайте,

І жартуйте, й розмовляйте,

Тут лунає щирий сміх.

А іще про всі новини,

Що у школі є у нас.

Ви почути тут повинні

Перед тим як на уроки

Знову зайдете у клас.

Пам”ятайте, першачки,

Що перерва – час найкращий

І доучувать уроки

Тут не можна вам нізащо.

(заходять учні з написом «Пристань Умійко»)

Наші ручки дуже вмілі :

Тільки візьмуться за діло –

Щось змайструють, сконструюють,

Комусь радість подарують.

Навчимо вас вишивати,

Спицями й гачком в”язати.

Пам”ятайте: в нашу пристань

Діти люблять мандрувати.

(«Пристань Спортивна»)

Як здоровим хочеш бути, -

Нашу пристань не минути.

Тут пограєш у футбол,

В баскетбол чи волейбол.

А які випробування,

Як потрапиш на змагання!

Тож сміливо вирушай,

В нашу пристань поспішай!

(«Пристань Дружба», звучить «Пісня про дружбу»)

На нашому шкільному кораблі

Ти знайдеш друзів вірних і надійних.

І буде легко у житті тобі:

Є добрий друг – за тебе всі спокійні.

Уважність:

- То як, іти, подобається вам подорожувати на нашому шкільному кораблику?

Діти:

-Так!

Уважність:

- Тоді ми згодні прийняти вас у нашу команду. Але перед цим ви повинні запам”ятати правила, яких дотримується кожен, хто стає на палубу нашого шкільного кораблика.

Ведучі:

1. Це правило ти маєш знати неодмінно:

Старайся вчитися на «добре» та «відмінно».

2. Учителів завжди уважно слухай

І на уроках не лови ти гави й мухи.

3.Старанним будь не лише у навчанні,

А також в різних конкурсах, змаганнях.

4.Бери активну участь у житті шкільному,

Щоб з радістю ішов із дому і додому.

5.Іще є правило цікаве:

Роби лише корисні справи.

6. А правило шосте суворе доволі:

У формі шкільній маєш бути у школі.

7.Повагу до старших завжди виявляй,

А менших ніколи не ображай.

8. А ще на уроці базікать не треба –

Для цього у школі існують перерви.

9  Але й на перерві веди себе гречно:

Гасать коридором – це небезпечно.

10. Щось хочеш  довести – розмову заводь,

А до кулаків справу  не доводь.

11.Не знаєш чого – запитати не бійся,

Ніколи з товариша в школі не смійся.

12. Як будете правила ці пам”тати,

То будете з нами завжди мандрувати.

Першокласники:

(співають «Пісню першокласника» Н. Май)

Ми вже з дитсадочком попрощались,

Бо йдемо до школи на урок.

Ще недавно із ляльками грались,

А тепер серйозний робим крок

Тільки нас не залякати новим,

Ми готові йти в Країну Знань.

Тож на вашім кораблі чудовім

Попливемо, повні сподівань.

Хочемо навчитися читати,

Рахувати і писати теж
інформатику і музику вивчати,

Нашим пізнанням немає   меж.

Настає чарівна мить чудова:

За знаннями ми йдемо в похід.

Перша вчителька, мов фея та казкова

Поведе в шкільний цікавий світ.

Голова учкому:

- Слово надається  нашим гостям.

Мудрість:

- Пам”ятайте, діти, мудрим ніхто не родився, а в життя навчився.

Розум:

- Розум – це дарунок природи, але без праці він нічого не вартий.

Успіх:

- Успіх приходить лише до того, хто старанно працює,

а ваша  головна праця – навчання!

Голова учкому:

- До слова запрошується її королівська величність Королева Знань!

- Шановні учні, сьогодні наша шкільна родина поповнюється новачками. Думаю вони з гідністю будуть носити звання учня нашої школи. Тож доручаю глашатаю оголосити мій  наказ про посвяту новачків у першокласники.

Глашатай:

- Наказ її королівської величності Королеви Знань: зарахувати до шкільного товариства нашої школи таких учнів (список) з врученням їм посвідчення першокласника. (старшокласники вручають посвідчення першокласникам, лунає пісня Н. Май «Здрастуй,школо»)

    ДОДАТОК

Пісня першокласника

Перший раз у перший клас

Ми йдемо охоче.

Ніжним голосом для нас

Продзвенів дзвіночок.

І сміється в небесах

Сонце, як ніколи.

В мами сльози на очах:

Я іду до школи.

А у школі, а у школі

Є веселка кольорова

І найкраща в цілім світі

Перша вчителька моя.

А у школі, а у школі

Не сумуєм ми ніколи,

Бо учора дошкільнята,

А тепер одна сім”я.

Прощавайте, іграшки,

Гомінкий садочок.

Кличе в класи дітлахів

Голосний дзвіночок.

І сміється в небесах

Сонце, як ніколи,

В мами сльози на очах:

Я іду до школи.

Здрастуй, школо

Літо швидко відбуяло,

Наче й не було.

Жовте листя закружляло

За моїм вікном.

Скоро в небі закурличуть

Сиві журавлі,

І покличе нас дзвіночок

На шкільний поріг.

Здрастуй, школо, рідна школо,

Ти чекала нас.

Здрастуй, школо, рідна школо,

Ми йдемо у клас.

Всі несуть до школи квіти

Й усмішки свої.

І ясніше сонце світить

На усій землі.

І дзвенить дзвіночок щиро,

Наче перший раз.

Дітвора мала й  щаслива

Йде у перший клас.

Школярі-школярики

На підвіконні в класі квіти,

Навпроти Гоголя портрет.

А ми блукаємо по світу

Через мережу інтернет.

Якби не вчилися у школі,

Ніколи б не почули ми

Про теорему Піфагора

І про частинки не і ні.

Школярі – школярики,

Очі, як ліхтарики.

По законах фізики

Зимно край вікна.

Школярі – школярики,

Очі, як ліхтарики.

По законах лірики

Цілий рік весна.

Але найкращий час у школі –

Це добре знає кожен знас,

Коли співа веселий дзвоник,

І на перерву кличе нас.

Усі такі важливі теми

Про макіяж і Брітні Спірс.

І тільки мій рудий Ромео

Про мене знов складає вірш.

Пісня про дружбу

Знають всі, коли є друг, -

Все світлішає навкруг.

Якщо сам не підведеш,

Друзів більше ти знайдеш.

Дружать луки і поля, ля-ля, ля-ля,

Дружить сонце і земля, ля-ля, ля-ля,

Дружать діти на землі

І великі, і малі.

Разом ходим на каток,

Поспішаєм на гурток.

Нам незгоди не страшні,

З другом весело мені.

Де єднає дружба всіх,

Там лунає пісня й сміх.

Свято прийде у наш дім,

Буде весело усім.

Діти заходять під музику:

Учитель: здається, що лише вчора ви переступили поріг нашої школи, а вже

пройшли перші напружені місяці і ви носите горде ім’я першокласника.

Натхненно здобуваєте знання ідучи дорогою світла, науки, добра.

 А я добре  вчу  уроки,

 Бо хочу вміти й знати все.

Додому йду веселим кроком,

В голівці багато знань несу.

 А я  школярик

Іду з портфеликом в руці.

А в мене зошити й букварик,

Пенал і ручка й олівці.

  Тепер я школярик,

  Книжечки читаю.

  І по світі по широкім,

Думками літаю.

 Любить мене матуся,

Що я гарно вчуся.

 Любить мене тато,

Що вже знаю я багато.

 Правда ж, бабцю, я великий?

Сам взуваю черевики,

Зашнуровую шнурочки.

Сам в штанці вберусь, в сорочку,

Сам лице і руки мию.

Сам зачісуватись вмію.

 І не палачу я ніколи...

Адже я ходжу до школи.

Учать мами рибку – плавать,

Звіра – бігать, птиць – літать,

А дітей навчає вчитель

Все уміть, багато знать.

  Дивний світ навколо мене.

Хочу я його пізнать.

Буду старанно у школі.

Всі науки я вивчать.

 Залюбки йдемо до школи,

Вже ми вивчили багато.

Ось послухайте, як вміють

Першокласники співати.

 Пісня: „Мама двері відчиня”

Учитель: за народним календарем 14 грудня – день святого наума,

покровителя розуму і доброчинства.

У давні часи навчальний процес розпочинався саме у цей день. У

народі вважалося: якщо на день Наума розпочати навчання то дитина краще

засвоюватиме науку, а відтак набереться „ума” – розуму.

Наум був монахом просвітителем. Мандруючи по селах, він

безкоштовно вчив дітей.

Конкурс: на листку паперу намалювати квіти з закритими очима кожен

учасник по одній квітці.

Учитель: Як ви вважаєте, дітки,чи завжди були школи в Україні?

Перша школа в Україні була заснована князем Володимиром Великим

у 988 році. Це було більше 1000 років тому. Ця школа була зовсім не

схожа на сучасну. У класі було від 5 до 8 учнів. Вчителями були лише

чоловіки.

 Треба добре дітям знати:

В школі вчать дітей читати.

І писати й рахувати,

Танцювати і співати.

 Учитель: підручників і зошитів не було, а для письма використовувалися

спеціальні дощечки з паличками: цера і писало. Потім церу замінили на

гусячі пера. Чорнило варили з бузини, а до відвару додавали вишневий

клей і мед. Хочу вам нагадати що у давні часи на день Наума  вітали

учнів, які своєю працею  досягли успіхів у навчанні. І ось для вас

наступне завдання. Ви повинні довести, що точно знаєте, що потрібно для

навчання.

А для цього відгадайте загадки:

 Він великий, світлий, чистий,

Сяють вікна променисто.

Парти в два ряди стоять.

 Діти вчаться тут читать

Хто вгадав уже із вас?

Ну, звичайно, що це –... ( клас)

Заходять у неї сліпими, а виходять зрячими?  (школа)

 Новий дім несу в руці,

Двері дому на замку.

 А живуть у домі цім,

 Книжки, ручка, олівці.  (портфель)

 Із собою її ношу,

Не ламаю,а пишу.

Дуже добра штучка –

Самописна -... (ручка)

  Червоний Іван,

Дерев’яний каптан:

Де носом поведе,

Там помітку кладе.  (олівець)

 У портфелі я лежу,

Як навчаєшся скажу.  (щоденник).

 В цій чудовій скриньці,

Ти знайдеш олівці,

 Ручку, гумку та лінійку.  (пенал)

 Не сорочка, а зшитий,

Не кущ, а з листочками.  (зошит)

 Цю найкращу в школі книжку,

Знає будь – який школяр.

До усіх книжок доріжку

 Прокладає нам...   ( буквар)

Учитель: а зараз перевіримо, як ви навчилися рахувати. Вам потрібно

відгадати задачі загадки:

У садок на годівницю

Прилетіли дві синиці,

Потім ще чотири птиці

Скільки їх на годівниці?

2+4=6

На травиці біля хати

Метушаться цуценята.

Двоє білих, наче сніг,

Троє чорних. Скільки всіх

2+3=5

Каже мама-квочка:

-В мене два синочка

І одна лиш дочка,

Скільки діточок у квочки

2+1=3

Було у Маринки

5 ягід малинки,

3 ягідки з’їла,

А скільки лишила?

5-3=2

Учитель: На день святого Наума доброю традицією було починати навчати

дітей музики. Наші першокласники також люблять співати.

Віки – роки спливали,

Їх пам’ять берегла...

Ще нот тоді не знали,

А музика була!

Діти співають народну пісню „ Жили у бабусі ”

Учитель: молодці! Гарно вмієте співати

А тепер давайте перевіримо, як ви зумієте з літер скласти слова. МАМА,ТАТО

Танець

Учитель: дорогі, діти, ви йдете правильним життєвим шляхом. Нехай цей

шлях не буде дуже тяжким для вас. Нехай він буде всіяний успіхами,

творчими досягненнями.

Хай буде розум для

добра, і доброта від бога.

І день для віри і тепла,

Іще не пройдена дорога.

 Ведуча: Україна! Країна смутку і краси, радості і печалі, розкішний вінок з рути і барвінку, над яким світять яскраві зорі. Це історія мужнього народу, що віками боровся за волю, за своє щастя, свідками чого є високі в степу могили, обеліски та прекрасна на весь світ народна пісня.

 Ведучий: Українська пісня!…Хто не був зачарований нею, хто не згадує її, як своє чисте, прозоре дитинство, свою юність красиву і ніжну. Який митець не був натхненний її мелодіями!… Яка мати не співала цих легких, як сон пісень над колискою дорогих дітей своїх? Українська пісня – це бездонна душа українського народу, це його слава.

 Ведуча: Співа Дніпро, відлунюють Карпати

 Цей голос чути селам і містам

 Ми хочемо усіх вас привітати

 Здоров’я й щастя побажати Вам.

 Ведучий: Ласкаво просимо! Ласкаво просимо!

 Моя Вкраїно щиро промовля.

 Ласкаво просимо!! Ласкаво просимо!!

 Братерством наша славиться земля.

 Ведуча: Добрий вечір, добрим людям

 Радо вас вітаємо.

 Українські вечорниці

 Ми розпочинаємо!

 На сцену виходить господиня з хлібом-сіллю.

 Господиня: Добрий вечір, щедрий вечір!

 З щастям, любі друзі!

 Честь і шана людям сивим,

 Працьовитим і дбайливим.

 Слава мамам і бабусям,

 Слава хлопцям і дівчатам,

 Неспокійним і завзятим.

 Гостей дорогих ми вітаємо щиро

 Прийміть хліб наш із жита-пшениці

 Ласкаво всіх просимо на вечорниці!

 Господар: українські вечорниці

 Починаєм перший раз

 Хай веселий сміх іскриться

 У серці кожного із нас!

 Хай дзвінке, веселе слово

 Пружно рветься в небеса

 Наша пісня пречудова

 Хай ніколи не згаса!

 Кланяються. Господиня дає гостям хліб-сіль.

 Ведучі виходять. На сцені з’являється господиня вечорниць, починає застеляти скатертиною стіл, чепуриться, сідає до столу.

 Господиня: А ти пам’ятаєш, яка я була молода?

 Господар: Була – була!

 Господиня: А красива яка була?

 Господар: Була – була!

 Господиня: А яких пісень ти мені співав! Пам’ятаєш?

 Господар: Співав – співав!

 Співають пісню «Ніч яка місячна»

 Господиня: А де ж це наша доня?

 Господар: Мабуть, до свого Гриця пішла.

 Господиня: Та я ж двері зачинила!

 Господар: А ти пам’ятаєш, як до мене через вікно тікала? Мати тебе також не пускала.

 Господиня: Пам’ятаю, пам’ятаю! Ой! Що це ми з тобою сидимо? Зараз вже гості до нас прийдуть.

 Стук у двері. Заходять дівчата, одягнені в українське вбрання.

 Дівчата: Тітонько, можна до вас на вечорниці?

 Господиня: Можна, дівчатка, заходьте, будь ласка!

 Дівчата: Добрий вечір вашій хаті!

 Господиня: І вам вечір добрий! Сідайте у нашій хаті на нашій лаві.

 Дівчина: Тітонько, які у вас гості хорошїї зібралися!

 Господиня: Гості і справді хороші.

Дівчата співають пісню «Зеленеє жито»

 Дівчата сідають, виймають nbsbr /p;Прийміть хліб наш із жита-пшеницірукоділля, вишивання. Стара жінка сідає за прялку чи веретено.

Дівчата: Сядемо, сядемо, заспіваємо

 А ж усе, що тільки знаємо.

 Потім підемо спати,

 Щоб раненько встати.

 Дівчата співають пісню «Заспіваймо пісню веселеньку»

 Дівчина: А де ж це наші хлопці?

 В цей час чується пісня: «Ти ж мене підманула». Її виконують хлопці, які їдуть на вечорниці.

 Хлопці: (стукають у двері)

 Добрий вечір вам, дівчата,

 Та вам, молодиці,

 Чули ми, що в цій хатині

 Будуть вечорниці.

 Господар: Хлопцям і дівчатам, і гостям у нашій хаті добрий вечір, щедрий вечір!

 Господиня: (запрошує хлопців) Хоч не знаємо – звідки ви, чи з полудня, чи з півночі – в нашу хату зайшли, просимо, просимо всіх сідати та з дівчатами пісню заспівати.

 Виконують пісню «Ой, на горі два дубки»

 Господиня: А хто з вас смішне нам щось розкаже?

 Читають народні усмішки.

 Дівчина: (підходить до одного з хлопців)

 Ішов Гриць з вечорниць вночі слободою,

 Сидить сова на воротях, крутить головою

 Він, сердяга, як побачив, та через городи,

 Заплутався в бур’яні та й наробив шкоди.

 Хлопець: У Селецькій густо хати,

 Вітер не провіє,

 Сама мати ложки миє,

 Бо дочка не вміє.

Дівчина: Ішов Гриць з вечорниць темненької ночі,

 Сидить гуска над водою, вирячила очі,

 Він до неї: гиля, гиля – вона й полетіла,

 Коли б не втік осокою, була б Гриця з’їла..

 Хлопці: Дівчата, давайте замість суперечок разом пісню заспіваймо.

 Виконують пісню «Ой, у вишневому садочку».

 Хлопець: Дівчата, щось нам їсти захотілось!

 Дівчата: Так ми зараз вареників наваримо.

 Дівчата виконують пісню «А мій милий вареничків хоче»

 Хлопець: Був я друзі у Тюмені,

 Добрі варять там пельмені,

 Та немає краще для кішок

 Українських галушок.

 І пшеничні, і гречані, і на салі, і сметані

 Ось які – українські галушки.

 Хлопець: Був я, друзі, на Кавказі, там харчо – згориш відразу

 Аж в очах зірки світились, та галушечки все снились.

 І на салі, і сметані, і пшеничні, і гречані

 Ось які – українські галушки.

 Господар: Любі друзі, поспішайте до нас в гості, завітайте,

 Будемо ми вас частувати, варенички (галушки) подавати.

 І на салі, і сметані, і пшеничні, і гречані

 Щоб цей вечір пам’ятали, ще й на торік завітали.

 Пригощають гостей варениками.

 Господар: Думи у вас притомилися

 Ніжки до танцю самі просилися

 Гей, музики, гарно грайте

 Серце наше звеселяйте.

 Хлопець: А ну, вріжте, музики,

 У мене нові черевики

 Всі до танцю, веселіше

 Не шкодуйте підошов.

 Хлопець: Було гарно у вас повеселитися

 Та вже час прощатися.

 Дівчина: Щиро дякуємо за хліб, за сіль

 За теплу ласку – за це вам бубликів в’язка.

 Господар: Спасибі щире всім, хто сьогодні, в цьому залі брав участь у нашому святі.

 Господиня: Шановні гості!

 Все, що в серці мали

 Вам подарували

 Світлу мрію й казку

 Нашу пісню й ласку

 Щебет солов’їний

 Славу України

Всі виходять, кланяються. Співають пісню.

 Всі: Наші вечорниці вже кінчати час

 Кращі побажання ви прийміть від нас

 І в вас, і в нас хай буде гаразд

 Щоб ви і ми щасливі були.

 Прощавайте, друзі, низький вам уклін

 Доброго здоров’я зичимо вам усім,

 І в вас, і в нас хай буде гаразд,

 Щоб ви і ми щасливі були

Господиня: Бувайте здорові, живіте багато

 І ще приїжджайте до нашої хати.

 Кланяються.

Виховний захід проведено у будинку ветеранів  с.Великоселецьке

 01.10.2014р. учнями Великоселецької ЗОШ І-ІІст.

Вихід ведучих.

 1 – ведуча. Добрий день, шановні гості, дорогі друзі!

2 - ведуча.  Добрий день, наші почесні гості - люди старшого покоління - досвідчені, мудрі, добрі.

1 - ведуча. Людська осінь, як і природа, буває рnbsp; ізною. В одних вона палахкотить розмаїттям барв, у інших - тихим бабиним літом, у третіх - суцільним присмерком, а то й нудьгою, яка пливе у прірву безнадії.

1 – ведуча. Але перш, ніж настане осінь, перш ніж посивіє коса і зовсім іншими стануть очі, бо колір із них кудись утік, у кожного ще буває весна і літо життя.

2 - ведуча. Весна і літо... як швидко вони спливають. І ось тихою ходою у підступає осіння пора: рано чи пізно, але дівчина стає молодицею, дружиною, потім ненькою, далі свекрухою чи тещею і, врешті-решт, бабусею, а парубок перетворюється на чоловіка, батька, тестя, свекра і, нарешті, стає дідом.

1- ведуча. Вартий пошани сивий волос

  І старий тихенький голос.

До тих зморшок придивіться,

Станьте ближче й поклоніться.

2- ведуча. Дорогі бабусі й дідусі! Прийміть, будь ласка, вітання від наймолодших учасників нашого свята, ваших улюблених онучат, учнів 1 класу.

1- ведуча. Кожна родина має свої обереги, своїх берегинь, що бережуть рід від лиха, від усього злого. Берегині, обереги роду - це дідусі і бабусі - найстарші і наймудріші люди в роду. З давніх - давен в сім'ях так велося: слово - порада старших - то був закон для дітей.

2 - ведуча. Серед нас присутні наші дідусі, бабусі, які теплоту батьківської любові, естафету родинних справ передають своїм дітям,адже поки живі мати і батько, бабуся і дідусь, то ніяке зло не страшне для дітей та онуків, бо день і ніч вони складають Богові молитви за своїх дорогих кровинок і передають свою любов вам, онукам.

А сьогодні з любов'ю до вас звертаються ваші онуки.

Виступ учнів 4 класу      

 1 - ведуча. Мудрі і багаті літами, шановні наші бабусі і дідусі! Все, що оточує нас - міста і села, заводи і безкраї лани - є результатом  вашої невтомної праці. В усьому, до чого торкнулися ваші руки, залишилася часточка вашої душі.

2 - ведуча. Хоч і не обходиться без проблем, непокоїть здоров'я, та з роками водночас приходить життєва мудрість. Це час, коли вже  збудовано дім, посаджено не одне дерево, стали дорослими діти та радують онуки і правнуки. Особливо, сьогодні, адже вони хочуть привітати своїх улюблених бабусь і дідусів зі святом. Отож, зустрічайте учнів 2 класу.

Виступ учнів 2 класу

 1 - ведуча. Дорогі наші дідусі і бабусі! Нині у вашому житті настав час передачі прийдешнім поколінням набутого досвіду.

І зараз саме час, коли ви повинні відчувати людську вдячність за віддане тепло, трудові здобутки.

2 - ведуча.  То нехай дитячий щебіт зігріє ваші душі. Для вас виступають учні 3 класу.

Виступ учнів 3 класу

1 - ведуча.  Плин часу, на мить зупинись.

 І ти, дідусю, посміхнись,

Подякуйте світу за те,

що було, що є, що буде.

2 - ведуча.  Плин часу на мить зупинись

  І ти, бабусю, посміхнись.

Подякуйте світу за те,

Що було, що є, що буде.

Невпинно летить час. Ніби вчора ви віддавали до школи своїх дітей, а ось вже і онуки радують своїми досягненнями. І сьогодні учні 7 класу хочуть показати вам свої таланти.

1 - ведуча.  Сьогодні ми говоримо про наших, рідних, добрих, ніжних, люблячих бабусь і дідусів. Вони наші невтомні трудівники, цікаві казкарі, мудрі хранителі наших звичаїв і обрядів. Кажуть, що вони люблять своїх онуків більше, ніж дітей. І знають набагато більше загадок і казочок.

І зараз, дорогі діти, ви в цьому переконаєтесь. Дорогі наші гості, ми запрошуємо вас до активної участі у вікторині. А ви, діти, приготуйте свої долоньки, щоб підтримувати оплесками наших бабусь і дідусів.

До вашої уваги вікторина «3 якої це казки?»

- Жили собі дід та баба. І була у них коза. Погнала баба пасти козу.

- Я по коробу метений, на яйцях спечений..

- онде наша діва, онде наша Іва,

 на метеному дворці,

на тесаному стовпці,

 кужілочка шумить,

веретенце дзвенить,

скиньмо по пір'ячку,

нехай летить з нами.

• Діточки мої, козеняточка,
• Одсувайтесь, одчиняйтесь;

Ваша мати прийшла, молочка вам принесла.

- В одного чоловіка був кіт старий, що вже не здужав і мишей ловити. От хазяїн його взяв та й повів у ліс, думає: «Нащо він мені здався, тільки дурно буду годувати - нехай краще в лісі ходить.»

- А мороз на дворі такий, що аж шкварчить! Вовчик хвостиком усе водить та: - Ловись, рибко, мала і велика.

- Котику, братику, несе мене лиска, в темні ліси, круті гори. Порятуй мене.

- От баба і просить діда: - Поїдь діду в ліс, вирубай там мені деревинку, та зробимо колисочку, то я положу деревинку в колисочку та й буду колихати; от буде мені хоч забавка!

Відгадай загадку

1. Дуже довга в нього шия

 І смугаста, як у змія.

Нею він через паркан

Заглядає, наче кран. (жирафа)

2. Влітку медом ласував,

 Досхочу малини мав,

А як впав глибокий сніг,

Позіхнув і спати ліг.

3. Не з заліза, не з дерева,

 Ця пухкенька сплюха:

Є у неї два живота

І чотири вуха (Подушка)

4. Без голови, а ногу має:

Бриля на неї одягаю. (Гриб)

5. З лісу в ліс перелітає,

Де не сяде - там співає,

І кладе яєчка у чужі гніздечка. (Зозуля)

6. В ста сорочечках бабуля

Певно є, що то .. .(цибуля)

7. Гірко щипле за язик

Рідний брат її -... (Часник)

8. Два прозорих світлих кола

Світ прояснюють довкола.

Ці близнята завше в парі

А зовуться ... (окуляри)

9. Наче скло прозоре, в'ється синя стрічка.

То біжить у море безупинна .. .(річка)

10 Дивний ключ у небі лине,

 Не залізний, а пташиний,

Цим ключем в осінній млі

Відлітають ...(журавлі)

1 - ведуча. Послухайте гумореску «Як Кузьму провчила жінка»

1 - ведуча. Любі діти! Сьогодні у нас на святі присутні тата і мами ваших батьків, ваші бабусі та дідусі. Часто саме на плечі дідусів та бабусь лягає виховання онуків. Нерідко саме вони замінюють вам тата і маму. Адже ваші батьки на роботі, і у них часто просто не вистачає часу, щоб відповісти на всі ваші «чому?», щоб розповісти казочку, заспівати пісеньку, навчити вишивати чи майструвати. От і доводиться звертатися до бабусь та дідусів. А вони — все встигають, на всі запитання відповідають.

2 - ведуча.   Любі дідусі та бабусі, спасибі вам за те, що допомагаєте виховувати своїх онуків, що берете на свої плечі багато наших, батьківських турбот. А зараз ваші внучата звертаються до вас.  

1 - ведуча. Діти, коли зостанетеся ви наодинці зі своїми бабусями і дідусями, притуліться до них міцно і візьміть в свої рученята їхні шорсткі долоні, натруджені мозолями, і притисніть до себе. Бо прийде час, коли захочеться відчути їх біля себе, вилізти до них на коліна, попросити виба­чення за щось погане, зроблене чи сказане, а обізватися вже не буде до кого.

Цілую бабусині втомлені руки,

Що знали в житті і любов, і розлуки.

Що вміють такий смачний хліб випікати !

І людям добро завжди дарувати.

 Бабусині руки милі, робочі

Втоми не знають з ранку до ночі.

2 - ведуча.  Бабко, бабусю мила моя,

Твій голосочок — як спів солов'я.

Бабусина ласка — це промінь весняний,

Ніжно нас пестить днями й ночами.

Бабуся — це сонце, бабуся — це мрія,

Бабуся для нас — найдорожча надія.

1 - ведуча. А іноді в житті буває і так...

Спешит на свидание бабушка,

Не правда ли, это смешно?

Он ждет ее возле кино.

 Расплакалась внучка обиженно,

Сердито нахмурился зять

Спешит на свидание бабушка.

Да как же такое понять!

Из дома ушла, оробевшая,

Виновная в чем-то ушла...

Когда-то давно овдовевшая,

Всю жизнь она им отдала.

Кого-то всегда она няньчила

То дочку, то внучку свою

И вдруг в первый раз озадачила

Своим непокорством семью.

Впервые приходится дочери

Отчаянно стряпать обед.

Ушла на свидание бабушка,

И это на старости лет!

Ушла на свидание бабушка,

И совестно ей оттого...

Ушла на свидание бабушка,

А бабушке сорок всего.

1 - ведуча. Дорогі бабусі і дідусі! Ми бажаємо вам ходити на побачення не лише в 40, а й 50, 70 і навіть в 90. Живіть довго і щасливо, повним життям.

p

/pp Двері дому на замку.Виступ учнів 4 класуnbsp;Не залізний, а пташиний,